Історія школи

(0 голоси, середнє 0 з 5)

Понеділок, 30 травня 2016, 10:35

     С. Каленики розташоване на Придніпровській низовині по річці Бакай, лівій притоці р. Псла. До райцентру Решетилівка – 18 км, найближча залізнична станція Решетилівка – за 27 км, відстань від обласного центру – 50 км.
З кінця ХVІІІ століття Каленики входили до складу Хорольського повіту Катеринославського намісництва. А з 1802 року до Полтавської губернії Хорольського повіту.
    Царська влада мало дбала про освіту трудящих на селі. За даними статистики Полтавської земської управи у Калениківській волості, зокрема в с.Каленики, грамотних було 14,4 %. Грамоті навчалися не в школі, бо її в селі довгий час зовсім не було, а в приватного учителя – грамотія або дяка.
    У лютому 1883 року в Калениках була відкрита народна школа. За даними Київського навчального округу за 1890 рік було записано про школу таке: “Школа поміщається в общественном доме на содержаніє от земства отпускається 300 рублей і от общества 25 рублей, учащихся было 54 мальчика и 6 девочек, а окончили класс 6 мальчиков. Учительнице Анне Алексеевне Юркове (окончила Полтавское епирхиальное училище, женское, службе с 10 января 1886 года) жалованье 250 рублей в год. Законоучитель священник Петр Ильич Лысенко в настоящий должности с 1883 года, жалованье 50 рублей, земли нет, пение преподает законоучитель, хор не устроено”.
     Приміщення школи було тісне, на глиняній підлозі, зовсім не придатне для занять з дітьми. У 1910 році це приміщення було вже аварійним. І навчання проводилося у звичайних сільських хатах. Тільки у 1915 році почали будувати типове шкільне приміщення з трьома класними кімнатами, яке існує й нині. Основна маса селян не мала можливості посилати дітей до школи, переважна більшість дітей навчалися після закінчення польових робіт.
Не всі учні закінчували школу, а залишали її через 1 – 2 роки навчання. Наприклад, в 1911 році у школі працювало 2 вчителі, вони вели комбіновані класи, в яких навчалося 67 учнів. У цьому році закінчили четвертий клас 8 учнів, з них лише 1 дівчина.
    Відповідно до програми Міністерства освіти рік навчання продовжувався 154 дні, розпочинався він у жовтні, а закінчувався в квітні. У школі зовсім мало навчалося дівчаток, це пояснювалося тим, що на селі для них потрібно мати церковно-приходську школу, а не народну, і що самі селяни негативно відносилися до навчання дівчаток.    Підтвердженням цього є такий історичний факт: “У 1903 – 1908 роках по Хорольському повіту було прийнято тільки 20 % дівчаток”.
     Тогочасна Калениківська школа мала дуже бідне обладнання. Навчання велося виключно російської мовою. У Інструкції учителям народних шкіл, підписаною опікуном Київського навчального округу, вказувалося на необхідність переконання дітей, що вони росіяни, виховувати в них любов і повагу до православної віри, до сільського побуту, до законів, до “царя – визволителя”. Серед предметів, що викладалися у школі, були такі: Закон Божий, російська мова, арифметика, каліграфія.
     Новозбудоване у 1915 році приміщення школи складалося з трьох кімнат, учительської і прибудованих двох квартир, де жили вчителі. Першим директором цієї школи був Тимошенко Т.З. (батько народного артиста Юрія Тимошенка). Трохим Захарович склав задачник для початкових класів з математики, який побачив світ у 1918 році. Це був перший шкільний підручник з математики, виданий українською мовою.
    Книжки учням видавали, а паперу, щоб писати, не було. Тому продовжувати навчання могли не всі.
    Після громадянської війни радянська влада відокремила школу від церкви і встановила загальнообов’язкове і рівноправне навчання як для хлопчиків, так і дівчаток.
      Народні земські школи були перетворені в єдині трудові школи.
      Переважна більшість населення Калеників була неписьменна.
      За ініціативою комсомольського осередка, який було організовано в 1923 році, було створено товариство ”Геть неписьменність”, яке активно взялося за навчання грамоти. У селі були створені групи лікнепу, в яких грамотні дорослі та учні школи навчали неписьменних.
    При школі активно запрацювали драматичний і співучий гуртки, їх активістами були: Трипільський Олександр, Василенко Андрій, Василенко Карпо, Яресько Михайло та інші. Велика робота була проведена комсомольцями та шкільною молоддю, які за селом, на сипучому піску, посадили сосну, яка й нині прикрашає село, нагадуючи про їх славні діла. Ще у 1920 році за ініціативою директора Тимошенка Т.З. було відкрито 5 клас семирічної школи, але через деякий час його було закрито. Лише у 1927 році на кошти батьків було відкрито семирічну школу. Школу відвідували учні сусідніх сіл: Сухорабівки, Шилівки, Говтви, Березняків, Попівки, Хрещате та інших. У 1927 – 1928 н.р. в 1 – 5 класах школи навчалося 160 учнів. Директором школи був досвідчений вчитель Григоренко Андрій Свиридович. З 1931 року, крім денної, працювала ще й вечірня школа колгоспної молоді.
     Жахливою сторінкою історії села стала Велика Вітчизняна війна. 17 вересня 1941 року фашистські окупанти захопили село. У роки окупації школа була перетворена на початкову і працювала періодично, кількість учнів різко зменшилася. Вчителям заборонялося згадувати про Радянську владу, Червону армію, було введено Закон Божий. Нелегко в таких умовах доводилося працювати директорові Галауру Феодосію Миколайовичу.
    Перед відступом фашисти спалили майже всі хати. Щоб зруйнувати і спалити школу, під її фундаментом було закладено вибухівку, яка не вибухнула з невідомих причин.
    23 вересня 1943 року село було визволено, і навчання проводилося на пошті та фельдшеровій хаті на Пісках (пізніше там була майстерня). 3 жовтня 1943 року завідуючим Калениківської початковою школою став працювати Cупрун Григорій Федорович. Заняття проводилися у дві зміни. У цей час вчителями початкових класів працювали Бітюцька Марія Костянтинівна, Пащенко Катерина Федорівна. З 1945 року у школу прийшов працювати Снігур Петро Кузьмович.
    У кінці 40-років всі жителі села відбудовували школу. 1947 році школа знову стає семирічною. З 1949 року Калениківську семирічку очолює Косик Григорій Каленикович, який разом з педагогічним колективом давав міцні знання, постійно дбав про зміцнення матеріальної бази школи.
    У 1952 році відбувся перший післявоєнний випуск семикласників. У школі працювало 17 учителів на чолі з директором Яценком Яковом Івановичем та завучем Одокієнком Петром Максимовичем.

    У 50-ті роки українську мову та літературу викладали Яресько (Магда) Ганна Степанівна, німецьку мову і природу – Барабаш Ганна Іванівна, російську мову – Бітюцька Марія Констянтинівна, математику і географію – Каленчук Марія Терентіївна, вчителем фізичного виховання працював Мандич Микола Пимонович. У 1958 році прийшли працювати Гудзь Марія Іванівна, Строкова Марія Пимонівна – вчителі початкових класів, Трутень Галина Григорівна – вчитель історії і німецької мови, Пахар Михайло Андрійович – учитель географії та його дружина Лідія Іванівна – учитель математики.
    З 1954 року до 1968 року працював директором школи Дзигар Іван Федорович. Тривалий час працювала вчителькою молодших класів Зацеркляна Ганна Антонівна, української мови та літератури – Кудренко Віра Андріївна. У 1968 році посаду директора зайняв учитель історії Капустян Олексій Якович. Серйозну увагу педагогічний колектив приділяв навчально-виховному процесу, трудовому вихованню школярів, які постійно допомагали рідному колгоспу.
    У 1972 – 1973 рр директором школи був Найдьон Федір Євдокимович. У навчальному закладі навчалося 158 учнів.
У 1973 – 1974 рр очолював Сосницький Борис Тимофійович.
    У 1974 – 1976 н.р. Калениківську восьмирічну школу директором був Бабенко Леонід Степанович. Навчалося 154 учні. У цей час при школі працювали такі гуртки: юний натураліст – керівник Чернова Євдокія Никифорівна, історичний – Трутень Галина Григорівна, спортивні секції – Пахар Юрій Михайлович. Активно працювали піонерська і комсомольська організації школи, які носили почесне звання імені Валентини Терешкової. Вперше в районі започатковували профорієнтаційні вогники, на які запрошувалися передовики сільського виробництва, представники різних професій.
    З 1976 по 1996 рік директором школи працювала Гончаренко Марія Григорівна. За цей період навчалася різна кількість учнів: від 82 – у 1975 – 1976 н.р. до 152 – у 1982 – 1983 н.р. У цей час, крім уже згаданих учителів, працювала Василенко Ніна Явтухівна, Пахар Юрій Михайлович, Срібна Любов Миколаївна, Терещенко Надія Євгенівна, Міхно Світлана Іванівна, Семиволос Галина Іванівна, Ольхович Галина Миколаївна. З 1970 року розпочала трудову діяльність вчителем української мови та літератури, а потім завучем по навчально-виховній роботі Ставицька (Маріко) Олександра Павлівна.
    У 1983 році завдяки колгоспу “Дружба” було добудовано нове приміщення з трьох класних кімнат і вчительської. У цьому ж році Калениківська восьмирічка була реформована в середню школу. У наступному році на кошти колгоспу було побудовано стрілковий тир у якому хлопці та дівчата під керівництвом військового керівника Дзекуна Миколи Олексійовича могли практично підготуватися до майбутньої служби в лавах Збройних сил. Довгий час (з 1977 року) у школі працювала вчителем музики і співів “калениківський соловейко” – Муліка Лідія Петрівна. Під її керівництвом колектив художньої самодіяльності школи виступав перед односельцями, жителями району і області.
    У травні 1985 року навчальний заклад отримав статус середньої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів.

    З 1986 року в школі запроваджується навчання дітей з 6-річного віку.
   Впродовж кінця 80-х та початку 90-х років педагогічний колектив поповнився молодими спеціалістами: Таран Т.В., Приходько С.Г., Кисельов Ю.В., Супрун О.В., Дзекун Р.В., Муліка К.Ф., Тищенко Л.М., Новохатка В.Г., Новохатка Л.М., Тютюнник В.С., Каленчук В.П., Піхуля В.Г., Піхуля Н.О., Приходько Л.І., Харламова С.Ю.
    У 1991 році було побудовано за кошти колгоспу спортивний зала на 290 м2 Це значно підвищило рівень фізичної підготовки учнів, що дало можливість займати призові місця на районних змаганнях.
У 1996 році колектив школи очолила Радість Ніна Андріївна. Під її керівництвом педагоги школи продовжували кращі традиції своїх попередників і шукали нові шляхи в навчально-виховному процесі.
    З 1996 року по 2009 кількість учнів була від 166 до 105 учнів.
    З 1 вересня 1998 року навчальний заклад з дозволу відділу освіти Решетилівської районної держадміністрації перейшов на семестрово – залікову систему.
    Розпорядженням голови районної ради № 47 від 15 серпня 2003 року Калениківську СЗОШ І – ІІІ ступенів було реорганізовано в спеціалізовану школу з краєзнавчою освітою.
    У 2003 року навчальний заклад отримав шкільний автобус, що дало змогу безперебійно підвозити учнів з навколишніх сіл.
Запрацювали на повну силу предметні гуртки та гуртки за інтересами. У цьому ж році учителем музики Комлєвою Валентиною Арсентіївною було створено самодіяльний вокально-інструментальний гурт «Рідні наспіви», якому у 2009 році було присвоєно почесне звання «Зразковий художній колектив».

    Шкільна футбольна команда «Старт» (учителі Новохатки В.Г. та Тютюнника В.С.) неодноразово здобувала перемоги на районних турнірах по футболу, були учасниками обласних змагань.

Шкільний театральний колектив «Дивограй» під керівництвом заступника директора з виховної роботи Приходько Л.І. та педагога-організатора Харламової С.Ю. став багаторазовим переможцем районних та обласних оглядів-конкурсів шкільних театральних колективів.

У 2004 році школа придбала за кошти Міністерства освіти і науки комп’ютерний клас.
У 2008 році педагогічний колектив школи було занесено на районну дошку Пошани за результативну позакласну та позашкільну роботу.

    Рішенням регіональної експертної ради з атестації навчальних закладів Полтавської області від 01.02.2010 року, протокол № 87 (наказ Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 03.02.2010 року № 69), визнано «атестовано з відзнакою за рівнем освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу І – ІІІ ступенів»
    У 2010 році громада виявила високу довіру директору школи Радість Ніні Андріївні, обравши її сільським головою. З 07 грудня 2010 року навчальний заклад очолила заступник директора з навчально-виховної роботи Тищенко Людмила Миколаївна.
   Робота сучасного педагогічного колективу Калениківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів спрямована на формування і розвиток творчого потенціалу та можливостей учнів на основі ефективного використання новітніх технологій навчання та виховання. Більше уваги приділяється патріотичному вихованню, вивченню минулого свого краю. Навчання учнів полягає не лише у накопиченні знань, але й в умінні застосовувати їх у житті.

    Щороку від 5 до 9 учнів навчального закладу стають переможцями районного та учасниками обласного етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін, здобувають перемоги на районних та обласних етапах Малої академії наук України, районному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Активні учасники та призери різноманітних районних конкурсів та турнірів.
     Майже щороку в навчальному закладі є учні, які по закінченні навчання отримують Золоті та Срібні медалі: (Василенко Людмила, Нагнойна Ніна, Москівець Вадим – 1987р, Кошкалда Валентина, Москівець Віта – 1992, Ставицький Тарас – 1995р, Каленчук Ярослав – 2010р, Комлєв Дмитро – 2011р, Приходько Віталій – 2012р, Миколаєнко Тетяна, Калініченко Надія – 2013р, Мальцев Максим, Піхуля Оксана, Іванець Олександр – 2014р).
    З 2007-2008 навчального року було введене зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень учнів. Потрібно відмітити учнів, які отримали від 190,5 до 195 балів
2010 рік – Каленчук Ярослав з історії України (учитель Каленчук В.П.)
2011 рік – Комлєв Дмитро з української мови (учитель Супрун О.В.), з історії України (учитель Каленчук В.П.), з географії (учитель Василенко С.М.);
від 183,5 до 190 балів
2010 рік – Каленчук Ярослав з української мови (учитель Супрун О.В.);
2011рік – Кошкалда Дмитро з історії України (учитель Каленчук В.П.);
2012 рік – Приходько Віталій з історії України та всесвітньої історії (учитель Каленчук В.П.), географії (учитель Василенко С.М);
2013 рік – Миколаєнко Тетяна з української мови (учитель Таран Т.В.).
    Наполегливість учнів під наставництвом учителів завжди дає хороші результати.
   Вокально-інструментальний колектив «Рідні наспіви» (керівники Комлєва В.А. та Підлісна А.А., учасник багатьох районних та обласних свят, постійний переможець районних, обласних та всеукраїнських оглядів, конкурсів та фестивалів з художньої творчості.

   У 2014 році колектив отримав почесне звання «Народний художній колектив». У травні 2015 році представники колективу взяли участь у Всеукраїнському квесті «Шляхами революції гідності», який відбувся у м. Києві.
    Слід відмітити результативну робота пошукової групи «Мальви» (керівники Супрун О.В, Приходько Л.І.), яка ставала неодноразовим переможцем районного етапу та лауреати обласного етапу Всеукраїнської учнівської експедиції «Моя Батьківщина – Україна».
    Учні школи під керівництвом учителів біології Піхулі Н.О. та Тищенко Л.М. неодноразово ставали призерами обласних та всеукраїнських етапів екологічних природоохоронних акцій «Моя Батьківщина – Україна», «Птах року», «Юний дослідник», «В об’єктиві натураліста», «Годівничка» та інші.
Пошукова група «Лелеченьки» (керівник Тищенко Л.М.) з 2009 року долучилися до Всеукраїнської освітньої програми «Лелека», а з 2015 року до Міжнародної програми GLOBE.
Учителі школи Піхуля Н.О. та Піхуля В.Г. мають відзнаки Полтавського обласного центру науково – технічної творчості учнівської молоді.
Під керівництвом учителів англійської та німецької мов Плюти О.М., Супрун О.В., Приходько Л.І. школярі займаються посткросінгом.
2012 рік. Учитель музики Комлєва Валентина Арсентіївна - лауреат районної педагогічної премії ім. Пащенка В.О.
2013 рік. Учитель біології Піхуля Наталія Олексіївна – лауреат Полтавської обласної премії ім. А.С. Макаренка у номінації «Загальноосвітні заклади»
2013 рік. За результативну роботу колектив школи було занесено на районну дошку Пошани.
З 2014 року Калениківська загальноосвітня школа ввійшли до Полтавської мережі громадсько - активних шкіл області.
Навчальний заклад пишається своїми славними земляками, серед яких:
-    Гальченко Іван Васильович – директор Кременчуцького педагогічного ліцею ім. А.С. Макаренка, Заслужений працівник освіти України депутат Полтавської обласної ради, Почесний громадянин Решетилівщини.
-    Семенко Іван Федорович - Ветеран Великої Вітчизняної війни – старший лейтенант, капітан, майор медичної служби, нагороджений орденом Червоної Зірки, десятьма медалями, поет, готував до видання збірник віршів (близько 300 віршів, 5 поем та ін), збірник пісень.
-    Ніколаєнко Іван Власович - у 50-роки заступник Міністра Народної світи, у 1969 році обраний депутатом Київської обласної Ради депутатів трудящих 12 скликання від Приборського виборчого округу.
-    Гнений Петро Демидович – новатор-технолог у галузі виплавки якісної сталі. За високі досягнення на виробництві (металургійний комбінат «Азовсталь») був удостоєний найвищої нагороди СРСР з врученням ордена Леніна та золотої зірки «Серп і Молот».

Головне меню

Навігація

Контакти

Калениківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Решетилівської міської ради Полтавської області

38431, Україна, Полтавська область, Решетилівський р-н, с.Каленики

Телефон:
(0532) 9-47-31

e-mail:
kaleniciscool@ukr.net

Директор школи: Тищенко Людмила Миколаївна

Сайт Калениківської загальноосвітньої школи

Головне меню

Навігація

Контакти

Пошук

Популярне